І знову ми пішли у перший клас :)...

                         Привіт :)
      Нарешті я з клавіатурою )) Розкажу вам як пішли ми в перший клас. Тепер вже з Мариком. Навчаємося ми у 1-Г класі 18 гімназії. Рада, що мій хлопець компанійський і його великим скупченням народу і 30-ма незнайомими дітками не налякаєш. За лінійку розповідати не буду, як і у всіх. В класі у нас 21 дівчинка і 9 хлопців!!! Але з першого дня ми зрозуміли , що й ті 9 вартують всіх 20 :))) На диво всі хлопці в класі з незвичними іменами: Марк, Назар, Орест, Мирослав, Ілля, Костянтин... більше не запам"ятала. Є один хлопчик зі звичайним українським - Іванко :) Дівчата теж є з цікавими іменами: Злата, Стефанія, Ангеліна, Олександра, Устина, декілька  Дарин і Марій.
       Після лінійки і фотографії пішли на піцу. Це було найприємнішим за вчорашній день. Сьогодні, на диво, встав без лишніх слів, поснідав і пішли у школу. Зустрічала в холі діток вчителька. До кінця цього тижня у них тільки по три уроки в день, щоб звикли трохи. Смішно було, коли син питав: а що нас вже будуть питати? а буде вчителька перевіряти читання? а якщо я букву неправильно напишу? В дитини склалося поняття, що в школі ПЕРЕВІРЯЮТЬ знання. Заспокоїла, що спочатку будуть зі всім знайомити, розповідати і вчити. Брав з собою у школу ложку з вилкою. На моє запитання: навіщо? відповів: ну ти ж казала, що в нас сніданок буде :))))) А ось так він збирався до школи (не думайте, що з таким бойовим настроєм, це просто іграшка, хоч я такі і не схвалюю :))

Коли прийшла забирати, перша фраза: ура! ми йдемо на піцу ( за алгоритмом вчорашнього дня :)))) Дуже розчарувався, що не кожен день після школи закінчуватиметься піцерією...      Сподобався урок англійської, надіюся вона йому даватиметься успішно.
          І смішно і страшно... Відмінника з нього не чекаю, але дуже хочу, щоб вчився достойно і продовжив навчання в гімназійних класах, бо знаю і переконалася, що знання наша школа дає високого рівня :)