Привіт.
Шалено захотілося написати про цю людину. Не так давно ми могли бачити концерт пам'яті Андрія Кузьменка. В мене подивитися повністю його не вийшло. Зараз думаю, мабуть і добре. Я б не змогла. Тому переглядаю окремі пісні у виконанні різних зірок української естради. Більше однієї дивитися і слухати не можу...
Ніколи не була особливою фанаткою творчості Кузьми. Вирізняла деякі його пісні і не більше. Останнім часом більше звертала увагу на його інтерв'ю, на відео, які він викладав. В основному це були розмови і відео про бездіяльність влади, про те, що не можна так зі своїми людьми, зі своєю землею. І такі його слова були емоційні, відверті, видно, що болить йому і не дає спокою... Звістка про аварію була як грім посеред ясного неба. Як зараз пам'ятаю: йшла зранку по коридору, читаючи новини з телефону (так зараз починається кожен мій ранок) . Я так зойкнула, що чоловік з ванни вискочив. Така раптова новина, що не вірилось. В погане ніколи не хочеться вірити. Все переглядала, чи немає спростування... Не повинен був, не час, молодий. Ні за однією публічною людиною не було мені так шкода, хоча пройшло вже чотири місяці ...Кожен кліп зараз як переглядаю - і сльози в очах. А на концерті бачили? Скільки людей плакало! Про дівчат, жінок мовчу. Скільки чоловіків очі витирало! Не знаю чи є зараз на нашій естраді ще людина, за якою б так тужив народ.