З Днем народження, мій золотий хлопчику =)

         Сьогодні моєму Марику виповнюється 4 роки! Його поява у нашому житті - справжнє диво :), бо вже й не сподівалася, що вдруге стану мамою. Знаєте, що він хотів у подарунок на День народження? Загинайте пальці: 1. Дитячий комп"ютер, 2. Гітару, 3. Робота -трансформера, 4. Мікроскоп! Якщо з першими трьома бажаннями зрозміло, то останнє ввело мене в ступор. Питаю: а навіщо ж тобі мікроскоп? Відповідь: щоб розглядати бруд на ручках ! Ви таке бачили? Отакі зараз дітки :)

На пам"ять закінчила йому (чи собі ? =)) ось цю долоньку. Залишилось оформити

СП "Памятка" :)

                    Доброго дня =)Хочу сьогодні показати до якого СП я приєдналася. Організатором його є Анна з блогу Крестомания and Co . Подивіться на це чудо!

      Аня просто не змогла пройти мимо такого чудового витвору Джесіки. А за компанію покликала ще бажаючих. Я вирішила робити теж відбиток ручки, який належить моєму золотому хлопчику Марику. Йому скоро буде 4 роки, буде така собі памятка :) Йому ця ідея дуже сподобалась, він весь час бігає і питає: ну ти мені взе висила ручку? Така салатно-бірюзова гамма бісеру мені теж сподобалась, тож вирішила запозичити і її. Тканина в мене не знаю, як називається  для пошиття ляльок (тіла) Купила колись з думками, які мене ще не залишили, пошити таки тільду. Тільки пофарбувала її акриловими фарбами. Бісер використала різноманітний: і чеський, і японський "Miyuki", і японський "TOHO", і Mill Hill,  і чеські бусинки. І ось, що в мене вийшло на даний момент

Вишиванка готова =)

           Привіт :)
     Почну , як в тому анекдоті. Приїзджає чоловік з відрядження (а далі вже моє :)) - а на кріслі висить готова вишиванка. Звичайно, одне діло бачити, а часто і не бачити (бо в чоловіка відношення до мого хоббі на зразок того: чим би дитя не тішилось...) вишите щось на шматку тканини, а зовсім інше - зібрану до купи готову роботу. Напевно не чекав такого результату, але його: Ух ти! - було для мене як бальзам на серце :). Похвалив і подякував. А це з його боку - не абищо. Ось вона, моя перша вишита сорочка

      Комірець звязується шнурівками з кутасиками, робила сама. Смішно було дивитися на мого сина, який цілий вечір ходив і дивився , як мама на кухні нитки крутить, і не міг зрозуміти для чого це =)

От трошки похвалилася і біжу :) До зустрічі!