Хвилинка поезії від рідної душі...

****
Чому доводиться кохати тебе навпомацки? Чому лічити не дні, а десятки їх, мусиш позначками? Тихий голос, жіночий: "Тобі лиш залишається мріяти", І ти каменем ринеш. Бо нічого не можеш з цим вдіяти. А безглузді думки, що породжені силою тісняви, Вже, здається, покрились тонким шаром плісняви. Час.нуль-нуль. Засинаєш. З надією знову побачитись. Я образилась, знаєш. Не зумів уві сні, бодай, трапитись.. Що ж.. Нам любити доводиться подумки. Хоч і ревнощі часом не проти пограти у хованки. Як нестерпно ділити з тобою ці напрямки! Як нестерпно кохати тебе навпомацки!

Alpine Seasons Garden...наближаюся до завершення :)

                             Привіт :)

             На початку року планувала стільки вишити. А тут аби закінчити те, що почала. А все виною нове захоплення :) Але все одно до вишивки повертаюся, це вже не викорчуєш ніяк :) 

Хочу показати вам продовження мого садочка. Закінчила вишивати зимовий і літній ліс. В галявина кольори з холодних світлих зимових і з яскравих літніх переходять у теплі помаранчеві осінні. Якраз в тему - осінь надворі :) Залишилося вишити осінні ялинки і завершити рамку :) А тепер - фото в студію

Зима...

Підвіски

                    Я знову тут :)
           З вишивального плавно переходжу до плетіння дротом :) Буду чергувати свої захоплення. Я вдома виявила безцінний інструмент для вайрвокера - Dremel Multipro 395. Це багатофункціональний інструмент - шліфмашина, гравер ... і кухонні ножі можна класно наточити :) І вона тихенько лежала в гаражі у чоловіка , а він мені не признавався. Тільки  коли купити захотіла, згадав, що в нього "щось подібне десь було"... Насадок малувато, але вже прикупила.

MTSA...Не пройшло і два роки...

                   Привіт :)
            Саме стільки минуло з того часу, як я вишила цей дизайн. Сама здивувалася , як побачила... Вишивала відразу не для себе, але й не для когось конкрето. Просто захотілося вишити саме цей піон і все тут. Процес  я показувала ось тут . Роботу оформляв мій свекор. Моє бажання було тільки - плаский багет кольору слонової кістки. Мені сподобався результат :)

Дрібнички для дочки :)

 
  ...Ще влітку захотілося мені виготовити вишитий браслет. Але неодмінно на жорсткій основі. Орнамент взяла для браслета , виготовленого японським (циліндричним) бісером методом мозаєчного плетіння. Я й вишивала мозаєчним методом ))) нитками ДМС на рівномірній основі 28 каунта . Всередині металева основа. Зі зворотнього боку - штучна шкіра.  Вишивала ніби для себе... приватизувала дочка )))

І знову ми пішли у перший клас :)...

                         Привіт :)
      Нарешті я з клавіатурою )) Розкажу вам як пішли ми в перший клас. Тепер вже з Мариком. Навчаємося ми у 1-Г класі 18 гімназії. Рада, що мій хлопець компанійський і його великим скупченням народу і 30-ма незнайомими дітками не налякаєш. За лінійку розповідати не буду, як і у всіх. В класі у нас 21 дівчинка і 9 хлопців!!! Але з першого дня ми зрозуміли , що й ті 9 вартують всіх 20 :))) На диво всі хлопці в класі з незвичними іменами: Марк, Назар, Орест, Мирослав, Ілля, Костянтин... більше не запам"ятала. Є один хлопчик зі звичайним українським - Іванко :) Дівчата теж є з цікавими іменами: Злата, Стефанія, Ангеліна, Олександра, Устина, декілька  Дарин і Марій.
       Після лінійки і фотографії пішли на піцу. Це було найприємнішим за вчорашній день. Сьогодні, на диво, встав без лишніх слів, поснідав і пішли у школу. Зустрічала в холі діток вчителька. До кінця цього тижня у них тільки по три уроки в день, щоб звикли трохи. Смішно було, коли син питав: а що нас вже будуть питати? а буде вчителька перевіряти читання? а якщо я букву неправильно напишу? В дитини склалося поняття, що в школі ПЕРЕВІРЯЮТЬ знання. Заспокоїла, що спочатку будуть зі всім знайомити, розповідати і вчити. Брав з собою у школу ложку з вилкою. На моє запитання: навіщо? відповів: ну ти ж казала, що в нас сніданок буде :))))) А ось так він збирався до школи (не думайте, що з таким бойовим настроєм, це просто іграшка, хоч я такі і не схвалюю :))

До першого вересня готові :)

                    Привіт :)
       Мені зараз так не з руки писати пост... Малий залив водою клавіатуру і вона нам зараз такі коники викидає, що просто жах. То ж користуюся більше фейсбуком, там писати менше :) Але показати завершену сорочку треба. Користуюся екранною клавіатурою, а на ній багато не наклацаєш :), втомлює. По цій причині слів мало, тільки результат

Нове...Мені подобається wire wrap :)

                                     Привіт :)
             Знову давно не була тут. Але скоро осінь, більше часу буде, частіше й з"являтимуся. то я пишу мало, а читаю всіх завжди :)
             Хочу показати вам моє нове захоплення. Якось накрило мене, що мало мені вишивки, хочу чогось іще. Але неодмінно робити своїми руками. І от впали в око вироби з дроту. Вже неодноразово звертала на них увагу, але тільки любувалася. А тут стала шукати різні статті, майстер-класи. І так мені захотілося спробувати! Попросила чоловіка принести мені кабель з дротом різного діаметру - і понеслося :) Правда  не всі інструменти в мене є. Для завершального етапу не вистачає шліфувальних матеріалів і, як ідеальний варіант, - гравера. Цією штукою легко і зручно вирівнювати. шліфувати, зачищати і натирати . Зробила вже три речі. Першу показувати не буду, бо я її покрила патиною, а шліфувати немає чим. то ж вона не дуже приглядно виглядає. Покажу кулон у вигляді асиметричного сердечка, прикрашеного бусинками (за майстер-класом Олени Синельник), і шпильку для волосся (за мотивами Стасі Плеханової).

Сорочка для синочка :)

                          Доброго дня :)
        Намалювався тут у мене один процес. Відпочиваю від Альп, повертаюся до коріння. Так як цього року у нас  першокласник, а зі старої вишитої сорочки він виріс, то й процес новий зрозумілий :) Вишита сорочка. Навмисно не пишу "вишиванка", так як це не класична вишиванка, а вишиті частини будуть пришиті на класичну білу рубашку. Я не лінуюся :) , просто під шкільний піджак мені так більше подобається. А звична вишиванка теж буде, пізніше.
        За зразок взяла ось таку схему. Вона  була опублікована у журналі Українська вишивка. Дуже мені сподобалися ці хлопчики :)

Скрябін...

   Привіт.

     Шалено захотілося написати про цю людину. Не так давно ми могли бачити концерт пам'яті Андрія Кузьменка. В мене подивитися повністю його не вийшло. Зараз думаю, мабуть і добре. Я б не змогла. Тому переглядаю окремі пісні у виконанні різних зірок української естради. Більше однієї дивитися і слухати не можу...
  Ніколи не була особливою фанаткою творчості Кузьми. Вирізняла деякі його пісні і не більше. Останнім часом більше звертала увагу на його інтерв'ю, на відео, які він викладав. В основному це були розмови і відео про бездіяльність влади, про те, що не можна так зі своїми людьми, зі своєю землею. І такі його слова були емоційні, відверті, видно, що болить йому і не дає спокою... Звістка про аварію була як грім посеред ясного неба. Як зараз пам'ятаю: йшла зранку по коридору, читаючи новини з телефону (так зараз починається кожен мій ранок) . Я так зойкнула, що чоловік з ванни вискочив. Така раптова новина, що не вірилось. В погане ніколи не хочеться вірити. Все переглядала, чи немає спростування... Не повинен був, не час, молодий. Ні за однією публічною людиною не було мені так шкода, хоча пройшло вже чотири місяці ...Кожен кліп зараз як переглядаю - і сльози в очах. А на концерті бачили? Скільки людей плакало! Про дівчат, жінок мовчу. Скільки чоловіків очі витирало! Не знаю чи є зараз на нашій естраді ще людина, за якою б так тужив народ.