От і осінь... Люблю її :) Особливо, коли дощ іде, пасмурно, світить лампа, а я вишиваю, і мене ніхто не зачіпає... :)
Відправила свою доню в одинадцятий клас. Хвилювалася більше, ніж коли вела в перший. Сльози стримувала ще вдома. Все-таки дитинство закінчується, починається доросле (чи майже доросле ) життя. На диво, на перший дзвоник обійшлося без дощу. Одинадцятикласники вивели першачків і порозходилися по класах... Вже починаємо готуватися до ЗНО. Теперішня система здачі екзаменів і вступу до ВУЗів для мене незвична і цим страшна. Ще й хоче моя дитина вчитися на архітектора. Можливо хтось з вас, мої дорогі ПЧілки та гості, здобував вже таку професію, чи ваші рідні, чи знайомі, - підкажіть мені, будь-ласка, чи важко вчитися на архітектора? Мені здається, що складно, дуже переживаю...








































